у вищому навчальному закладі

См. также в других словарях:

• стаціонар — а, ч. 1) Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). || Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих. || Форма очного навчання у вищому навчальному закладі, технікумі. 2) спец. Нерухома основа, фундамент якої небудь …   Український тлумачний словник

• бакалавр — а, ч. 1) іст. Звання викладача (доцента) в духовних академіях Росії та України до 1869 р. 2) У більшості країн – перший учений ступінь, що здобувається студентом після освоєння програм базової вищої освіти (3 5 років навчання у вищому навчальному …   Український тлумачний словник

• бал — I у, ч. Великий вечір з танцями. •• Випускни/й бал бал, присвячений успішному закінченню навчання у середньому або вищому навчальному закладі. II а, ч. 1) Одиниця виміру сили якого небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). 2) Виражена …   Український тлумачний словник

• випускати — а/ю, а/єш, недок., ви/пустити, ущу, устиш, док., перех. 1) Давати можливість або дозволяти кому , чому небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись. || Виганяти куди небудь (про худобу, птицю). || Давати змогу виходити,… …   Український тлумачний словник

• вичитувати — ую, уєш, недок., вичита/ти, аю, аєш, док., перех. 1) Читати протягом певного часу (перев. вголос). •• Вичи/тувати [свої/] годи/ни проводити всі заплановані уроки або лекції (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). 2) Читаючи, довідуватися… …   Український тлумачний словник

• відсів — у, ч. 1) тільки одн. Те саме, що відсівання. || перен. Залишення навчального закладу учнями, студентами, які не можуть або не хочуть учитися. 2) Те, що відділилося під час просіювання. || перен. Про учнів, студентів, які залишили навчання в школі …   Український тлумачний словник

• кафедра — и, ж. 1) Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. 2) Об єднання викладачів, науковців однієї або споріднених дисциплін у вищому навчальному закладі. || Посада завідувача такого об єднання викладачів …   Український тлумачний словник

• ліценціат — а, ч. 1) У середньовічних університетах – викладач, який одержав право читати лекції, але ще не захистив докторську дисертацію. 2) Перший учений ступінь у ряді країн Західної Європи і Латинської Америки, що дається на 3 4 му році навчання у… …   Український тлумачний словник

• практикум — у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). || Посібник із такого виду навчання …   Український тлумачний словник

• професорський — а, е. 1) Прикм. до професор. || Належний професорові. || Такий, як у професора; власт. професорові. 2) у знач. ім. профе/сорська, кої, ж. Кімната у вищому навчальному закладі, призначена для перебування викладачів між лекціями …   Український тлумачний словник

• слухач — а/, ч. 1) Той, хто слухає кого , що небудь. 2) Той, хто навчається, є студентом навчального закладу. || Той, хто підвищує свої знання в гуртках, на курсах, у постійно діючих семінарах і т. ін.; учасник постійно діючого семінару, член гуртка і т.… …   Український тлумачний словник